Слово Боже на Страсну П'ятницю

33
І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

34
дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35
А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

36
І, посідавши, стерегли Його там.

37
І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

38
Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

39
А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

40
і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

41
Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

42
Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

43
Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

44
Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

45
А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

46
А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

47
Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

48
А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

49
Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

50
¶ А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

51
І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

52
і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

53
а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

54
А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Євангеліє від Матвія 27:33-54

Проповідь пастира Тараса Коковського на Страсний Четвер

Євангеліє від Матвiя 26:17-28
17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? 18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. 19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. 20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.21 І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене... 22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? 23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. 24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився! 25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав... 26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! (повний текст проповіді тут: taras2008.ucoz.ua)

Біблійне читання на Великий Четвер

1
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5
Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
7
Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
8
Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
9
До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
10
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
11
Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
12
Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13
Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
14
А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15
Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

Благовіщення

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Євангеліє від Луки 1:26:38