Святе Письмо говорить нам про два види справжнього посту. Перший - це коли ми намагаємося підпорядкувати своє тіло Духові, як Святий Павло пише про це у 2 Кор. 6:5: "… у працях, у недосипаннях, у постах…". Інший вид посту – це той, якого ми повинні дотримуватися з покірністю, однак через наші потреби і бідність ми повинні приймати його охоче. Про нього Святий Павло говорить у 1 Кор. 4:1: «Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо», а Христос говорить у Мат. 9:15: «Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони». Про такий вид посту Христос навчає нас у пустелі, де Він був Сам і без їжі, та коли Він страждав без жодного нарікання. Перший вид посту людина може завершити тоді, коли вона цього забажає, і втамувати його попоївши; але іншого виду посту ми повинні дотримуватися до тих пір, поки сам Бог не змінить його і задовольнить нас. Таким чином він стає значно ціннішим за перший вид посту тому, що він зміцнює нашу віру.
Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)
Немає коментарів:
Дописати коментар