Таким чином, таємниці Божі – це просто благословення у Христі, які проповідуються у Євангелії та приймаються і засвоюються тільки вірою.

Проповідь Мартіна Лютера на третю Неділю церковного Новоліття.

Sola Scriptura

Ми знаємо, що Ісус Христос -- це Бог, і ми шукаємо роз’яснення сказаного. Чому нам необхідно звертатися до свідчення Письма? -- Бо без такого свідка наші докладні описи і значення не будуть правдоподібними.

Св. Кирило Єрусалимський, Cat. 4


Ми пізнали метод нашого спасіння не інакше, як через тих, через кого Євангеліє прийшло до нас... те Євангеліє, Яке вони правдиво поповідували; проте потім, волею Божою вони передали нам Його у Письмі, щоб бути майбутньою основою і стовпом нашої віри.

Августин Блаженний, De Consensu Evang. 1:ult.




Як ми можемо використовувати те, чого ми не знаходимо у Святих Писаннях?

Св. Амброзій, Ambr. Offic., 1:23













Усе, що наш Спаситель хоче, щоб ми прочитали про Його діяння і слова, Він наказав написати апостолам і учням, як рукам Своїм.

Св. Іриней Ліонський, Adv. H. 3:1







Навіть найменша із божественних і святих таємниць віри не повинна передаватися без божествених Писань. Не вірте мені просто так, коли щось кажу вам, якщо не має доказу тому із божественних Писань. Бо безпека і збереження нашої віри не підтримується щирістю мови, але доказами божественних Писань.

Св. Оріген, Tractatus 5 in Маtt.

Так говорить "Книга Злагоди"

Отже, прабатьківська праведність повинна мати не тільки врівноважений темперамент тілесних властивостей [досконале здоровя і у всіх відношеннях чисту кров, неослабні сили тіла], але також такі дари, як-от: певніше знання про Бога, страх перед Богом, впевненість у Богові чи, звичайно, чесність і силу, що спроможна чинити ці почуття.
А Писання свідчить про це, коли каже [Буття 1:27], що людина була створена на образ і подобу Божу. Чим ще це є в людині, як не тим, що в ній були втілені такі мудрість і праведність, що осягали Бога, і в яких відображався Бог, тобто людині були дані дари знання Бога, страху перед Богом, впевненість у Богові і подібне до цього?
Бо так тлумачать подобу Божу Іриней і Амвросій, останній з яких каже: «Та душа не є, отже, образом Божим, у якій весь час немає Бога».

Апологія Ауґзбурзького віросповідання, ІІ:17-19

Мартін Лютер про Святе Письмо

Якби існував якийсь інший шлях на Небеса, то Бог би без сумніву про нього записав, але такого іншого шляху не існує. Тому тримаймося цих слів, покладаймо на них наші серця, закриваймо очі та кажімо: Хоча я і маю усі заслуги святих, святість та чистоту усіх дів, і побожність Святого Петра, однак я все-одно не вважатиму це за надбання. Проте, мені краще будуватися на іншій основі, а саме на цих словах: Бог видав свого Сина, щоб кожен, хто вірує в Того, Кого послала Отцівська любов, спасся. І ви повинні впевнено триматися того, що ви будете спасенні; і ви повинні сміливо триматися цих слів, яких ні диявол, ані пекло або смерть не зможуть приховати. Тому незалежно ні від чого, ви повинні казати: Це – Боже Слово. Це – моя скеля і мій порятунок. Я покладаюся на Нього і так воно і є. Де Воно, там і я; куди Воно, туди і я. Слово повинно залишатися, тому що Бог не може померти; а небо та земля повинні зруйнуватися, якщо навіть найбільш незначуща буква Його Слова залишиться не сповненою.

Чому Лютеранська Церква є Літургійною Церквою?

Лютеранська Церква -- це літургійна церква тому, що вона правовірна церква. Її історичні форми поклоніння глибоко біблійні і євангельські за своїм змістом, і через це служать вірними поводирями у правовірному християнському поклонінні. Основні статті Християньської доктрини (Трійця, особа і робота Христа, гріх та благодать і т.д.) глибоко закладені в незмінні частини Богослужіння (Служби) і вони глибоко заклалися в думки і серця вірних християн у дисциплінованому щотижневому повторенні цих текстів. (Порядок проведення Меси включає Kyrie [Господи Помилуй], Gloria in Excelsis [Слава на Висоті], Нікейський Символ Віри, Sanctus [Свят, Свят, Свят] і Agnus Dei [Агнець Божий]). Щорічний цикл свят та пір року в традиційному церковному році, пригадує віруючим важливі події в історії спасіння. Щотижневий порядок Біблійного читання і інші змінні частини літургії, призначені на кожну неділю року, відкривають віруючим «цілу пораду Божу» (Дії 20:27). Літургія забезпечує належний баланс повторювального і змінного в щонедільному богослужінні. У словах літургії вірні мають змогу почути позачасове послання Боже до Його людей і відповісти на нього молитвами подяки, прославленням і проханням, щоб вони скріплялися і формувалися цим посланням. Літургія зосереджує увагу вірних на об’єктивних Засобах Благодаті і на незмінній правді Святого Письма, радше ніж на їхніх власних суб’єктивних і ненадійних емоціях. Таким чином, це допомогає залишатися їм вірними вказівці Святого Павла: «Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!» ( Кол. 3:16).

Девід Джей Веббер, "Чому Лютеранська Церква є Літургійною Церквою?"

Письмо і Традиція

Хоча Віросповідання часто вказують на місця узгодження із ранніми церковними отцями вони також і різноманітно їх критикують. Їхнє ставлення таке, що церковних отців не можна сприймати en bloc. Ті не були непомильними; і як люди вони робили помилки; їхні погляди часто відображали серйозний брак злагоди. Оскільки багато отців будували із «сіна та соломи» на правдивому фундаменті -- Христі, їхні твори не можуть довго існувати (Ап VII 20 ф.). Жоден церковний отець не є непомильним, навіть найкращий з них всіх -- Августин; його також критикують, коли він висловлює погляди, суперечливі Божому Слову. Ці та подібні спостереження вимагають розум, здатний на історичний критицизм; і реформатори мали цю здатність. Стосовно таїнства спокути і посади проповідування вони відкрили, що це було розвинуто пізніше і розглядали як очевидне відхилення від Письма. Вони також дотримувалися того, що слово «сповідання» втратило своє первинне значення та важливість. Єпископські обов’язки все збільшувалися із плином століть як і кількість таїнств, яких поступово стало аж сім. Лютер та Меланхтон погоджувалися із гуманістами Еразмом і Лоренцо Ваніллою в тому, що Дионісій Ареопагський, це псевдонім чоловіка, який жив значно пізніше, аніж той Дионісій, що зазначається в Діях 17:34. Вони також критикували інших авторів, котрим помилково приписували книги, яких вони насправді не могли написати.

"Письмо і Традиція в Лютеранських віросповіданнях", ГОЛЬСТЕН ФАГЕРБЕРГ

"Усе Богослов'я - це Христологія", Девід П. Скаер

Для лютеран центральна доктрина – це виправдання. Це та доктрина, на якій, як кажуть, «церква стоїть або падає». Виправдання діє у проповіді Закону і Євангелія. Цей принцип вважає, що Християнин – це одночасно праведник і грішник; тобто, допоки він живе, він одночасно засуджений Законом, як невіруючий, і проголошений праведним у Христі. У цій схемі Євангеліє, послання спасіння у Христі, - це Боже Слово у тому смислі, в якому ніколи не може бути Закон, як засудження. Євангеліє – це останнє слово Бога не лише тому, що Воно йде за Законом, але й тому, що це правдиве об’явлення Самого Бога. Закон – це Боже «opus alienum», діло, яке Він чинить задля спасіння грішника.

"All Theology Is Christology" How Does Every Passage of Scripture Reveal Christ?", David P. Scaer

Переображення Господнє

І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі. А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі... Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. (Мр. 9:1-9)

Герман Зассе, "Слово і Таїнство"

Ми би насправді виявляли улюбленим отцям таку шану, що читали б те, що вони написали, що є для нас корисним з найкращим розумінням у всій своїй спроможності, настільки наскільки вони [церковні отці - прим. перекладача] є в гармонії зі Святим Письмом. Але там, де їхні твори не є в гармонії зі Святим Письмом, то нам набагато краще було би сказати, що вони помилялися, аніж через них відходити від Слова Божого. (Відповідно до звіту Осіандера, який підтверджений звітами інших, Лютер посилався на особисте правило Августина, відповідно до якого тільки канонічні книги Писання мають незаперечний авторитет; див. тексти, WA 30/III, 144-45, і W/ Koehler, Das Marburger Religionsgespraech: Versuch einer Rekonstruktion, де цитується декілька джерел на стор. 177.)

Герман Зассе, "Слово і Таїнство". Листи до лютеранських пастирів, N 42 Липень 1956 р. (Видано в In Statu Confessionis: Gesammelte Aufsaetze von Hermann Sasse, за ред. Фрідріха Вільгельма Гопфа [Берлін і Гамбург: Lutherisches Verlagshaus, 1966], 73-90). Переклад українською мовою єпископа В'ячеслава Горпинчука.

Часопис "Добра Звістка" № 26, "ВАШ ВОРОГ - ДИЯВОЛ"

ВАШ ВОРОГ ЗАВЖДИ КОЛО ВАС, ШУКАЮЧИ БУДЬ-ЯКОЇ НАГОДИ, ЩОБ ЗАШКОДИТИ ВАМ ВДЕНЬ І ВНОЧІ
ЕФЕСЯН 6:12

У 1673 році голландський вчений Антон ван Левенгук винайшов мікроскоп. Цей винахід дав людям можливість вперше побачити раніше невидимий, але реальний світ шкідливих мікробів. Люди відразу дізналися, що ці маленькі нападники можуть їх заразити, зашкодити їм і навіть убити. Це нове знання про хвороботворні мікроби і віруси змусило людей змінити спосіб життя, частіше мити руки і ретельніше дотримуватися правил гігієни.
Левенгук виявив невидимий світ хвороботворних мікробів. Бог також об’явив нам про темний і страхітливий світ демонів, диявола і жахливих сил зла (Ефесян 6:12).

ВАС ПОСТІЙНО ОТОЧУЮТЬ ДУХОВНІ НАПАДНИКИ

Духовні сили зла, описані в Біблії, перебувають не «десь там». Бог говорить нам, що ці сили оточують нас щогодини, щодня (1 Петра 5:8). Ці невидимі нападники (сильніші, ніж будь-яка людина), якщо їх не побороти, намагаються проникнути у ваш розум. Вони бажають контролювати ваше мислення, зруйнувати ваше життя, знищити вашу віру і визначити вашу вічну долю.
Триста років тому нове знання про мікроби і віруси змусило людей змінити їхній спосіб життя і вдатися до запобіжних засобів гігієни, що привело до здоровішого і радіснішого життя мільйонів людей. Для вас є добра звістка! Подібно до цього Боже Слово дає вам нове знання про невидимий світ злих сил, які постійно оточують вас. Це саме живе Боже Слово є вашим «мечем» (Ефесян 6:17), якого Бог дає нам, щоб боротися проти диявола і всього злого у вашому житті.
Коли ви читатимете цей номер «ДОБРОЇ ЗВІСТКИ» і коли дізнаватиметеся більше про страхітливе зло навколо вас, не впадайте у розпач. Бог спонукатиме вас молитися, просячи про Його захист щодня і навіть щогодини (Луки 11:4). Бог дасть вам можливість запам’ятати Святе Письмо, щоб, коли диявол нападає на вас, ви могли докорити йому цим Словом, як це робив Ісус, і диявол втече (Матвія 4:11). Бог також приведе вас до приймання Його живого Слова і Таїнств, які відганяють диявола і всіх демонів. Так! Ось чудова звістка від Бога для вас сьогогодні: у Христі «спротивляйтеся дияволові, то й утече він від вас» (Якова 4:7).

Дорогі читаті нашого блогу, це число часопису «Добра Звістка», як також і багато інших, ви зможете замовити, написавши листа на адресу: 01004, Київ, вул. Велика Васильківська 14/15, і ми вам надішлемо його безкоштовно.

Господнє Причастя

Однако несомненно и то, что мы едим при Причастии не один только хлеб, ибо о том, что же именно мы принимаем и вкушаем Христос заявляет: «Сие есть тело Мое» [Мт. 26:26]. Следовательно мы вкушаем также и Христово тело – и вовсе не одною лиш верою: умом и духом. Ибо если в сих словах Христова установления слово «есть» означает, что наша вера посредством созерцания возносится превыше небес и там, - умом и духом, воспринимает Христа во всем Его величии, - тогда служение Святого Причастия возможно и безо всякого наружного едения данного хлеба, - чего никто из нас даже предполагать не посмеет.
Таким образом в данном месте Писания слово «есть» имеет и сохраняет именно свой собственный естественный смысл. Ибо Христос заповедал нам принимать нечто при Своем Причастии, сказав: «примите», - и определил сам способ нашего принятия – именно через рот, добавив: «ядите».
В отношении же того, что именно здесь принимается и вкушается, то Сын Человеческий сие утверждает сам: «Сие есть тело Мое». Но совершенно невозможно, чтобы одно и то же слово, в одном и том же утверждении, и в то же самое время имело как свое собственное, присущее ему значение, так и значение иносказательное. И посему при Святом Причастии происходит не только духовное вкушение нами Христова Тела. Ибо, как утверждает Ап. Павел: многие, вкушая то, что Христос объявил Своим Телом, едят в свое осуждение, - чего при вкушении духовном не происходит вовсе.

Мартин Хемниц, "Господне Причастие"

Молитовний роздум на свято Вознесіння Господнього

"Я прийшов, що ви мали життя, і подостатком щоб мали" (Ів. 10:10).

У сороковий день після воскресіння Ісус повів учнів у Віфанію, де підняв руки Свої і поблагословив їх востаннє. У них на очах Він піднявся у славу. Павло пише: "Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити їх".
У Своєму вознесінні Христос був увінчаний славою і честю. Його вітали тріумфальні вигуки ангелів, архангелів та всі сили небесні. Херувити та серафими проголосили Його Царем, Який переміг гріх, смерть і пекло для всього людства. І так Він одержав вінець слави, бо на землі Він покірно носив терновий вінок і стерпів сором смерті на хресті. Зробивши це все для нас, Він переможно вознісся на небо.
Його перемога є нашою перемогою. В Христі ми перемогли гріх і смерть. У день Його вознесіння ми, пов'язані з землею, але призначені для неба, також вигукуємо, проголошуючи Його нашим переможним Спасителем. Одного дня ми підемо слідом за Ним до неба і перебуватимемо з Ним вічно. Через Свою кров і смерть Він став Царем слави, несхитним і могутнім Господом, Царем над царями і Володарем над володарями.

Воскреслий Господи, що вознісся на небо, слава і шана Тобі зараз і навіки, бо Своєю смертю Ти переміг наших ворогів. Амінь!

"Найкраще з порталів молитви", фундація "Лютеранська Спадщина", 1999

Святий Дух

Святий Дух активний і дієвий. Він активно працює в Божих людях, даючи їм те життя, яке здобув для них Ісус. Він приводить нас до віри, тримає нас в ній, даючи нам, таким чином, духовне життя, життя у спільноті з Богом Отцем. І коли Святих Дух виконує своє завдання, то Він не привертає увагу до Себе. Радше Він звертає увагу на Ісуса, нашого Спасителя.

JOHN F. VOGT, "Holy Spirit. The Giver of Life".

Форум молоді УЛЦ

Протягом 1-3 травня 2009 року в Тернополі і Кременці тривав форум молоді Української Лютеранської Церкви. Понад 50 учасників форуму репрезентували громади УЛЦ з усієї України. Без сумніву,форум вдався. Молодь чудово поспілкувалася,подискутувала. Оглянули краєвиди Тернопільщини. Відкриття форуму відбулося 1 травня в Тернопільській громаді Св.Апостолів Івана та Якова. Спершу всіх привітав ректор семінарії Св.Софії Джон Вогт,потім я прочитав молитовний роздум. Далі була екскурсія містом,вечеря, перегляд і обговорення фільму, молитовний роздум пастора О.Юхименка, відпочинок в аквапарку. Суботу і неділю молодь провела на Кременеччині - відвідали цікаві місця,провели євангелізацію, взяли участь в недільному богослужінні, співали християнських пісень. Кременецька громада УЛЦ гарно прилучилася до роботи форуму,заопікувалася харчуванням і перебуванням учасників форуму у Кременці. Єпископат УЛЦ,семінарія, МБФ "Дар життя" допомогли з транспортом. Всім - щира подяка! Фото подій форуму запрошую переглянути тут - http://public.fotki.com/ulcwest/9befa/ (фото надані Д.Вогтом).

Інформація із блогу пастира Тараса Коковського http://taraskokovskyj.blogspot.com/

Великий обмін

Христос виміняв наше рабство на свободу, нашу недосконалість на досконалість. Дивовижно, але Він це зробив тоді, коли прийшов до рабів, як раб. Він став рабом зі своєї волі. Павло каже: "але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба" (Фил. 2:7). Він був рабом не тому, що повинен був ним бути (як-от ми!), але тому, що Він вирішив ним стати (заради нас!). У своєму земному житті Христос присвятив Себе життю покори і служіння. Своєю смертю Він прикував Себе до "ринку рабів" хреста, на якому Він помер смертю раба. Як результат - ми вільні.

Jacob A. O. Preus, "Just Words"

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Дорогі слухачі «Лютеранської хвилі»!

Прийміть щирі вітання від українських лютеран із Великоднем – світлим Воскресінням Христовим! Хай воскреслий Господь, Первенець із мертвих, наповнює ваші серця пасхальною радістю і любов’ю, християнським оптимізмом і правдивим блаженством, що мають його лише ті, хто у розп’ятому і воскреслому Господі Ісусі Христі здобули повну та цілковиту перемогу над гріхом, дияволом і смертю.

Щиро у Христі воскреслому,

В’ячеслав Горпинчук

Єпископ Української Лютеранської Церкви

Страстна П'ятниця

І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. Пилат відповів: Що я написав написав!
Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... (Ів. 19:17-30)

Чистий Четвер

А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити? І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним. І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху? І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати. А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма. І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я? А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною... Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли. Мр. 14:12-26

Вербна Неділя

"І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх, і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз. І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його. А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте? Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх. І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті! Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма." Мр. 11:1-11

Із проповіді Мартіна Лютера (Благовіщення)

У той день, у той момент, коли Марія прийняла повідомлення архангела Гавриїла, і було зачато Христа. Коли вона сказала "нехай буде мені згідно з словом твоїм", вона зачала і стала Богоматір'ю; а Христос став, таким чином, одночасно правдивим Богом і правдивою Людиною. І хоча в той момент в утробі Марії Він був крихітним плодом, немовлям, проте саме в той момент Він був одночасно Богом і Людиною, а Марія Богоматір'ю.

Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)

Верховная Рада обеспечила тайну исповеди

Верховная Рада Украины приняла в первом чтении проект закона “О внесении изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины” относительно соблюдения тайны исповеди. За принятие данного законопроекта проголосовали 357 народных депутатов из 437, зарегистрированных в сессионном зале.

Проектом предлагается внести изменения в часть 1 статьи 69 Уголовно-процессуального кодекса Украины, определив, что адвокаты и другие специалисты в области права, которые по закону имеют право на предоставление правовой помощи лично или по поручению юридического лица, нотариусы, врачи, психологи не могут быть допрошены в качестве свидетелей по поводу того, что им доверено или стало известно при осуществлении профессиональной деятельности, если они в письменной форме не освобождены от обязанности хранить профессиональную тайну лицом, которое доверило им эти сведения.

Также предлагается дополнить часть 1 статьи 69 Уголовно-процессуального кодекса Украины пунктом о том, что священнослужители не могут быть допрошены в качестве свидетелей по поводу сведений, полученных ими во время исповеди.

Із проповіді Мартіна Лютера (Четверта Неділя Великого Посту)

Таким чином, через це чудо (нагодування п'яти тисяч (прим. перекладача)) Христос хоче привести нас до віри для того, щоб ми покладалися на Нього. Він ніби говорить: "Я дам вам їжу, ви тільки повірте Мені. Якщо ви повірите, то Я зроблю так, що дві рибини перетворяться на три тисячі, а одна хлібина переториться на тисячу. Я зроблю так, що це станеться". Взимку дерева голі... на них немає ні листя, ні  фруктів; але з настанням літа ці дерева пускають листя, родять вишні, сливи, яблука, груші і т. д. Там немає тіста, клею чи дерева за допомого яких їх можна виготовити; лише непотрібний хворост. Те саме з пшеницею; вона росте із землі на полі і її збирають у великі снопи. Хто одягає дерева листям і фруктами? Хто дає великі урожаї пшениці? Чи не Той, Хто нагодував п'ять тисяч людей п'яти рибинами і двома хлібинами?

Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)

Із проповіді Мартіна Лютера (Третя Неділя Великого Посту)

Але як нам втекти від світу? Не надівши картуз, забившись у закуток або втікши у пустелю. Ви не зможете таким чином втекти від Диявола і гріха. Сатана з такою ж легкістю знайде вас у пустелі в сірому картузі, як і на ринку в червоній мантії. Втекти повинно серце. Як каже Яків 1:27, воно повинно тримати себе "чистим від світу". Іншим словом, ви не повинні схилятися перед тимчасовими речами, але керуватися доктриною про віру у Христі і чекати на вічний небесний спадок...

Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)

Мартин Лютер, "Свобода Христианина"

Мы должны провозглашать голос Закона для того, чтобы люди могли исполниться страха и прийти к осознанию своих грехов, и, таким образом, обратиться к покаянию и лучшей жизни. Но мы не должны останавливаться на этом, ибо в противном случае это будеть подобным ранению без перевязки раны, поражению без исцеления, убийству без воскрешения, схождению в преисподню без обратного восхождения, уничижению без превозносения. Таким образом, мы должны проповедовать слово милости и обетование о прощении, которым воздвигается вера. Без этого слова милости все дела Закона, сокрушение, раскаяние и все остальное, что делается и чему учат, - все это тщетно.

Фонд "Лютеранское наследие", Санкт-Петербург, 1997

Із проповіді Мартіна Лютера (Перша Неділя Великого Посту)

Святе Письмо говорить нам про два види справжнього посту. Перший - це коли ми намагаємося підпорядкувати своє тіло Духові, як Святий Павло пише про це у 2 Кор. 6:5: "… у працях, у недосипаннях, у постах…". Інший вид посту – це той, якого ми повинні дотримуватися з покірністю, однак через наші потреби і бідність ми повинні приймати його охоче. Про нього Святий Павло говорить у 1 Кор. 4:1: «Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо», а Христос говорить у Мат. 9:15: «Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони». Про такий вид посту Христос навчає нас у пустелі, де Він був Сам і без їжі, та коли Він страждав без жодного нарікання. Перший вид посту людина може завершити тоді, коли вона цього забажає, і втамувати його попоївши; але іншого виду посту ми повинні дотримуватися до тих пір, поки сам Бог не змінить його і задовольнить нас. Таким чином він стає значно ціннішим за перший вид посту тому, що він зміцнює нашу віру.

Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)

Закон і Євангеліє

Закон пропонує нам їжу, але ставить її туди, звідки ми не можемо її взяти. Він дає нам спасіння так само, як ставили їжу перед Танталом у грецьких міфах (за свій непослух Тантала покарали засланням у підземне царство, де він переживав неймовірні муки: стояв по шию воді, але щойно він хотів напитися, то вода відступала від нього; над ним звисали гілки, налиті соковитими плодами, але щойно він простягав до них руку, то вони піднімалися угору. Прим. перекладача). Він справді каже нам: «Я втамую спрагу твоєї душі і твій голод». Але ніколи не може цього зробити, тому що потім додає: «Усе це буде твоїм, якщо ти виконаєш Мій наказ».
На відміну від цього, зверніть увагу на милу, солодку і втішаючу мову Євангелія. Воно обіцяє нам благодать Божу і спасіння без жодних умов. Це обітниця безкоштовної благодаті. Воно хоче від нас тільки цього: "Бери те, що я тобі даю. Воно твоє!" 

C. F. W. Walther, The Proper Distinction between Law and Gospel (Concordia Publishing House)

Із проповіді Мартіна Лютера (Неділя по Різдві)

Якби Йосип з Марією складали собі враження про щось із зовнішнього вигляду, тоді вони вважали б Христа лише бідним дитятком. Але вони не звернули увагу на зовнішній вигляд, а з правдивою вірою припали до слів Симеона, отримавши від них задоволення. Тому ми також повинні відкласти убік усі наші відчуття, коли роздумуємо про Божі діла, і горнутися лише до Його слів для того, щоб наші очі та відчуття не змогли нас звести на манівці.
Насправді, той факт, що вони отримали від слів Симеона задоволення, згадується тут для того, щоб навчити нас про те, що Слово Боже ніколи не проповідується даремно, як ми про це читаємо в Іс. 55:11: «Так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх» (тобто, з уст посланців Божих) «порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав». Таким чином євангелист говорить про те, що Симеон подав сердечну і красиву проповідь Євангелія і чистого Божого Слова. Бо Євангеліє – це ніщо інше, як проповідь, головною темою якої є Христос, і яка називає Його Спасителем, світлом і славою для сього світу. Така проповідь сповнює серця віруючих радістю.
Але навіть хоча це була дуже красива і втішаючи проповідь, проте повірило лише кілька людей; більше того, якщо поглянути всередину храму, то можна побачити, що люди презирливо ставилися до неї, як до безглуздя. Одні молилися, інші робили ще щось, але ніхто не звертав увагу на Симеонові слова. Однак, Боже Слово повинно приносити результат. Ось тому були там і ті, хто прийняв цю проповідь з радістю і захопленням, а саме, - Йосип і Марія. Євангелист докоряє тут також невіру юдеїв, тому що все це сталося привселюдно у храмі. Там було багато людей, проте вони не повірили - їх бентежив той факт, що Спаситель був дитиною. Отже, звідси ми дізнаємося, що повинні радо слухати Боже Слово, тому що Воно неодмінно приносить гарний плід.

Complete Sermons of Martin Luther (Baker Book House Company, 2000)

Запрошуємо Вас вивчати Слово Боже у громадах Української Лютеранської церкви. Для того, щоб дізнатися про те, чи є громада УЛЦ неподалік Вашого місця проживання, листуйте до нас за адресою: yf@lutherans.kiev.ua 

Нехай милостивий Господь поблагословить усіх Вас!

"І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса. Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова" (2 Тим. 3:15-17)

Вітаю усіх читачів і слухачів нашого блогу. Основна мета його створення - це виконання Христового наказу, якого записав євангелист Матвій у своєму благовісті: "Тож ідіть і навчіть всі народи". Отже, тут ми будемо регулярно виставляти наші програми, до прослуховування яких ми вас радо запрошуємо. 

                                  Лютеранська Хвиля